Готуйте дитину до школи

БЕСІДА З БАТЬКАМИ

Аби дитина добре вчилася, до моменту вступу до школи у неї повинні бути досить добре розвинені ті системи й функції організму, які з початком навчан­ня зазнають підвищених навантажень. Насамперед це стосується нервової системи. Дитина повинна вміти стримувати свою рухову активність, бо їй буде важко висидіти шкільний урок, уважно сприймаю­чи те, що говорить учитель, опанувати читання та письмо.

Щоб дитина успішно оволоділа письмом, малю­ванням, необхідно розвивати дрібні м'язи рук і фор­мувати моторні (рухові) навички.

Ще однією дуже важливою умовою успішного навчання у школі є розвинене мовлення, уміння чітко висловлювати свою думку і правильно вимов­ляти звуки. Без цього малюк не зможе навчитися грамотно писати.

Більшість дітей, які вступають до першого класу, функціонально кутові до виконання шкільних ви­мог і без проблем справляються з навчанням.

Однак, як показують багаторічні спостереження учителів, психологів, серед першокласників є й такі діти, у котрих виникають певні труднощі в навчанні, хоча розумово вони розвинені нормально. Одні май­же одразу стають невстигаючими учнями, інші ви­конують шкільні вимоги, отримують гарні й навіть відмінні оцінки, але досягають цього ціною вели­ких зусиль. А це дуже швидко призводить до пере­вантаження й погіршення стану здоров'я дитини: з'являються роздратованість, плаксивість, порушен­ня сну тощо.

Такі діти не готові до навчання через те, що у них затримується розвиток необхідних для шкільного навчання психічних функцій. Найчастіше така за­тримка пов'язана з несприятливим перебігом внутрішньоутробного розвитку та родів, частими захво­рюваннями на першому році життя, особливо на ди­зентерію чи диспепсію, що супроводжувалися порушенням нормального засвоєння мінеральних солей та білків^ основних пластичних матеріалів, необхідних для добудови кісткових та мозкових тка­нин. Усе це викликає затримку розвитку нервової та м'язової систем.

Щоправда, у процесі навчання ці функції вдо­сконалюються і дитина поступово наздоганяє у роз­витку своїх ровесників. Тому, ще до вступу її до шко­ли, можна й потрібно за допомогою спеціальних вправ прискорити розвиток необхідних функцій.

Особливу увагу в підготовці до школи необхідно приділити тим малюкам, які не відвідують дитячий садок. Щоденні заняття варто починати, як тільки дитині виповниться 5 років. Нехай вона система­тично малює: розфарбовує, перемальовує, малює з натури - не стримуйте її фантазію, але слідкуйте, щоб вона правильно тримала олівець, фломастер, пензлик. Дуже корисно ліпити з пластиліну, виріза­ти з паперу, матерії чи картону різні фігури (ножиці повинні бути досить гострими, але із заокруглени­ми кінцями). Якщо є конструктор із дрібними дета­лями, збирайте його разом з дитиною. Вчіть малю­ка пришивати ґудзики, в'язати гачком, вишивати, але тільки під вашим наглядом! Все це гарно стиму­лює розвиток дрібних м'язів руки.

Якщо дитина неправильно вимовляє звуки, слід звернутися до логопеда. Спостереження педагогів і психологів показують, що діти, які мають вади у вимові, на письмі також припускаються помилок.

Для того, щоб у малюка сформувалася правильна вимова, частіше обговорюйте з ним прочитані кни­ги, пропонуйте описати побачене чи скласти опо­відання за малюнками.

Починаючи з січня того року, коли дитина має йти до школи, один-два рази на тиждень проводьте спеціальні заняття, які готують руку до письма. Можна навчати дошкільнят деяких елементів пись­ма за допомогою спеціального посібника. Сімнад­цять елементів, що входять до нього, відтворюють­ся у зменшеному вигляді. Замінити цей посібник можна звичайним зошитом у лінійку.

Ці вправи навчають тих прийомів та рухів пальців і кисті, за допомогою яких виконуються різні прописи. Крім того, ці заняття сприяють вихованню посидю­чості, уваги, зосередженості, звичці навчатися регу­лярно і зберігати при цьому відносну нерухомість - словом, всього того, що вимагається у школі.

На початку кожного заняття потрібно показати дитині на маленькій дошці чи аркуші паперу, як повинні рухатися пальці і кисть при виконанні на­ступного елемента. Потім відпрацювати цей рух ра­зом з дитиною у повітрі. Після цього можна запро­понувати відтворити опрацьований рух, обвівши по пунктирній лінії зразок елемента. Далі доречно про­вести фізкультпаузу: нехай дитина кілька разів стисне пальці в кулачок 1 енергійно розіжме їх. Тепер вона повинна самостійно відтворити заданий елемент письма на аркуші паперу.

Пам'ятайте: 5-6-річна дитина не може без пере­рви писати довше, ніж три хвилини. Через кожні 2-3 хвилини роботи - за цей час вона встигає на­писати 1-2 рядки - робіть перерву, щоб розслаби­ти руки, дати їм відпочити. Разом із дитиною обго­воріть її роботу, за красиве, правильне написання елемента похваліть, але зверніть увагу і на помил­ки. Потім запропонуйте написати ще 1-2 рядки. Коли дитина працює, слідкуйте, щоб вона не по­спішала, акуратно виводила лінії.

Наступне заняття (через 2-3 дні) присвятіть відтворенню цього самого елемента ще на 3-4 ряд­ках. Освоювати більш ніж один елемент за тиждень не слід, бо тоді навичка руху руки не засвоюється.

Як свідчить досвід, діти, котрі навчаються за ме­тодикою, мають набагато менше ускладнень під час навчання письма в школі.

Кожне заняття повинно тривати не більше 20-25 хвилин. 5-б-річні діти не можуть всидіти довше, зберігаючи правильну поставу. Вони стомлю­ються.

Стіл, за яким працює дитина, і стілець, на якому вона сидить, повинні відповідати її зросту, а зігнуті під прямим кутом ноги твердо стояти на полу чи підставці. Відстань від очей до зошита встановлюєть­ся так: рука, зігнута у ліктів спирається на стіл, кінчи­ки пальців торкаються кутика ока. Світло має пада­ти на зошит зліва.

Розвиток рухових навичок, особливо тонких рухів пальців рук, суттєво впливає на розумовий, мовлен­нєвий розвиток дитини, що дуже важливо при її підготовці до школи.