Коммунальный заклад освіти "Середня загальноосвітня школа № 40" Дніпровської міської ради

 





Корисні посилання

Нормативно-правовые документы
ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ
Програма В.Ф.Януковича "Україна для людей" (завантажити архівний файл)
Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року (завантажити файл)
 Виступ Президента України Віктора Януковича із щорічним посланням до Верховної Ради України (07.04.2011 10:43 Прес-служба Президента України Віктора Януковича) (завантажити файл)
ДОКУМЕНТИ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Наказ МОН №436 від 11.05.2011р. "Про підготовку до початку 2011/2012 навчального року". (Завантажити файл)
14 грудня 2010р. затверджене та вступило в дію нове Типове положення про атестацію педагогічних працівників. Разом з цим змінився порядок дій атестаційних комісій І рівня, необхідні корективи вносяться до відповідної документації. Рекомендації – 2011 містять приклади перспективного планування та графіків проведення атестації. Детальніше…
Звертаємо увагу, що державна підсумкова атестація з фізики в 9 класі проводитиметься письмово за завданнями з навчального посібника «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з фізики. 9 клас» (авт. Засєкіна Т.М., Коваль В.С., Сиротюк В.Д., Чернецький І.С. – К.: Освіта, 2011) або усно за білетами. Міським методичним центром розроблено рекомендації для виконання завдання №3. Завантажити рекомендації…

КОРИСНІ    ПОСИЛАННЯ

 

 

Точки входа, сайт "Педагогічна Преса" @ HIT.UA

http://pedpresa.com/blog/category/osvita-ukrajiny/ofitsijno

www.mon.gov.ua - Сайт міністерства освіти і науки України;
www.dneprtest.dp.ua -  Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти;
indrvo.dnepredu.com - Відділ освіти Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради;
www.osvita.org.ua - Освітній портал України;
mcenterdnepr.inf.ua - Міський методичний центр;
mz.com.ua - Інформаційно-освітня мережа "Мої знання";
dp.isuo.org - Єдиний освітній центр (Дніпропетровська область).
 
 Вищі навчальні заклади Дніпропетровська
 

www.nmu.org.ua - Національний Гірничий Університет;
www.dmeti.dp.ua - Національна Металургійна Академія;
www.dridu.dp.ua - Дніпропетровський Регіональний Інститут Державного Управління;
www.diit.edu.ua - Дніпропетровський Національний Університет Залізничного Транспорту;
dnipropetrovsk.iapm.edu.ua - Дніпропетровський Інститут Міжрегіональної Академії Управління Персоналом;
www.dduvs.dp.ua - Дніпропетровський Державний Університет Внутрішніх Справ;
www.dsma.dp.ua - Дніпропетровська Державна Медична Академія;
www.udhtu.com.ua - Український Державний Хіміко-Технологічний Університет;
www.amsu.dp.ua - Академія Митної Служби України;
www.academy.net.ua - Міжрегіональна Академія Бізнесу і Права ім. Н.Кручиніної;
www.pgasa.dp.ua  - Придніпровська Державна Академія Будівництва та Архітектури;
www.duep.edu - Дніпропетровський Університет імені Альфреда Нобеля;
www.dsu.dp.ua - Дніпропетровський Національний Університет імені Олеся Гончара;
dinfiz.com.ua - Дніпропетровський Державний Інститут Фізичної Культури і Спорту;
www.dsau.dp.ua - Дніпропетровський Державний Аграрний Університет;
www.dsfa.dp.ua - Дніпропетровська Державна Фінансова Академія.

Як працювати з книгою

 

 

 

 

 

 

 

 

          Головні види записів план, тези, конспект. Є також записи допоміжного характеру – робочі,  які використовуються для складання планів, тез, конспектів. До них відносимо: виписки, нотатки,  цитати тощо. Робочі записи бувають різні за джерелом походження: „чужі думки”, власні роздуми над прочитаним, спостереження. За формою робочі записи бувають цитатні, довільні, перефразовані. Складаючи головні і робочі записи, обов’язково зазначайте джерело, з яким працюєте.

         План найкоротший запис логічної структури тексту із зазначенням опорних пунктів у розгортанні теми, переліком питань, на які в тексті дають відповіді. Це своєрідний шлях через текст від факту до факту, від думки до думки. У ньому обов’язково фіксуються  усі структурні частини джерела: вступ, основн а частина, висновок.

 

 

Компактний і послідовний, зміст тексту допомагає зберегти прочитане у памяті.

         На відміну від конспектів і тез, які складають під час повторного читання й опрацювання тексту, план можна складати, читаючи текст уперше. Якщо в записах допущено якусь неточність, її легко виправити, адже пункти плану короткі.

         До кожного пункту плану добирайте відповідний матеріал, інакше  ним не можна буде скористатися

            Етапи складання плану:

1.           Читаючи текст, подумки розбивайте його на частини, кожна з яких містить закінчене повідомлення про окремий момент розвитку теми.

2.           Перейдіть до створення пунктів плану. Пункт плану – це коротке, в одне речення формулювання основного змісту частини тексту.

3.           Згрупуйте матеріал тексту навколо істотних думок (пунктів плану), обдумуючи при цьому порядок частин і звязок між ними.

Залежно від того, якою мірою дрібні змістові групи тексту відбито в плані, він буває більш або менш розгорнутий. Розрізняють прості і складні плани.

         Тези – це стислі, лаконічно сформульовані основні положення доповіді, повідомлення тощо. Вони включають виклад основних думок праці від початку до кінця, а не лише її дослідницької частини. У тезах однією-двома фразами обґрунтовують тему, викладають історію питання, методику дослідження та його результати.

         На відміну від конспекту, у тезах відсутні деталі, пояснення, ілюстрації, що не заважає створенню цілісного уявлення про зміст праці. По суті, тези  - це її розгорнуті висновки.

Залежно від поширеності тез, їх поділяють на:

·        основні – принципово важливі головні положення, що узагальнюють зміст джерела;

·        прості – головні думки в змістовій частині тексту (до кожної основної тези можна дібрати кілька простих);

·        складні – запис, що включає в себе як основні так і прості тези.

Тези можуть бути цитатними, вільними, комбінованими (цитатні і власні формулювання)

 

Етапи складання тез

 

1.     Після попереднього ознайомлення прочитайте текст удруге.

2.     Під час повторного читання розбивайте текст на змістові частини, роблячи відповідні помітки олівцем; звертайте увагу на шрифтові виділення, це допоможе вам у роботі.

3.     Осмислюючи кожен уривок, виділіть подумки в ньому найсуттєвіші положення. Рекомендуємо підкреслювати або виписувати головні думки даної частини тексту, це застереже від хибного висновку про сутність основної тези.

4.     Сформулюйте власними словами або випишіть цитатою основні тези визначених частин. Відділяйте пропуском одну тезу від іншої.

5.     Використовуючи складні тези, виписуйте побіжні думки (прості тези) так, щоб вони розяснювали, аргументували основні.

6.     Інколи низку  положень необхідно обєднати не в порядку реальної послідовності в тексті, а в їх  логічному звязку. Біля таких зміщених тез варто зазначити сторінки джерела (навіть абзац), де вони викладені.

 

           Конспект

 

Конспектце короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, уроку чи усного виступу.

Види конспектів: план-конспект, текстуальний (цитатний), вільний, тематичний, схематичний.

Основні вимоги до написання конспекту: систематичність і логічність викладу матеріалу, стислість, переконливість і завершеність.

Етапи складання конспекту:

1.     Прочитайте текст, виділіть у ньому слова, незрозумілі місця, імена, дати, складіть перелік основних думок ,що є у тексті, складіть простий план.

2.     Зясуйте у словнику значення нових незрозумілих слів, запишіть їх у зошит.

3.           Повторне читання поєднуйте із записами основних думок автора. Записуйте своїми словами, прагніть до стислості.

4.     Прочитайте конспект ще раз, доопрацьовуючи його.

 

 

 

          Як складаються план, тези, конспекти

1.     Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку.

2.     Поділіть текст на логіко-смислові частини.

3.     Доберіть заголовок до кожної частини і отримайте план тексту .

4.     Поставте до кожної логіко-смислової частини тексту запитання: „Про що тут іде мова?”

5.     Знайдіть у  тексті відповіді на поставлені запитання. Запишіть їх стисло словами автора чи власними словами і отримайте тези.

6.     Доповніть тези конкретними матеріалами, фактами із тексту, цитатами і отримайте конспект.

7.     Складаючи план, тези чи конспект, записуйте прізвище автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу чи газети, в якому вона надрукована.

8.     Виділяйте у конспекті розділи, параграфи, пункти, відокремлюйте їх один від одного.

9.                Після кожної закінченої частини робіть інтервал (сюди можна виписати нові замітки).

10.           Виділіть основні тези, ідеї різними кольорами, підкреслюваннями, значками тощо.

Виписки – це стислі таблиці, дані, дати, події, різноманітний ілюстративний матеріал. Вони допомагають обійняти факти, проаналізувати думки, виявити суперечності, Нерідко їх виконують на окремих картках.

Виписки з друкованих видань здійснюються мовою оригіналу, текст передається дослівно.

 

Як працювати над тематичними виписками

 

1.          Вибрати з тексту необхідний матеріал  і виписувати його на картки у вигляді цитати в такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.

2.          Якщо з однієї сторінки виписують кілька цитат, то посилання на джерело робиться „там само”. Коли ж цитата береться з іншої сторінки, то пишеться ”там само” і вказується сторінка.

3.          Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не вириваючи їх із контексту.

4.          Якщо під час цитування необхідно пропустити окремі слова, то в цитаті замість пропущених слів ставиться три крапки.

5.          Цитати у вигляді самостійного речення оформіть за правилами пунктуації при прямій мові.

6.          Якщо цитата є складовою думки того, хто пише, ставте лапки і пишіть з малої літери.

7.          На полях перед цитатою або у верхній частині дайте її короткий заголовок, тобто одним або декількома словами передайте зміст цитовано    

 
 
 
 

 

                ЯК  НАВЧИТИ ДИТИНУ РОБИТИ УРОКИ САМОСТІЙНО?

 

 



 Батьки, діти яких з перших днів навчання в школі самостійно виконують домашні завдання, так само неправі, як і ті, які надмірно опікують своїх чад. Як навчити дитину робити уроки? Про це ви дізнаєтеся з нашої статті.


 Батьки повинні допомогти маленькому школяру з організацією робочого місця, складанням розпорядку дня і визначенням послідовності приготування уроків.

 Швидше за все, на перших порах ваша дитина буде робити помилки і виправлення. Це пов'язано з тим, що він ще не навчився розподіляти увагу і швидко втомлюється. Будьте при виконанні першокласником домашньої роботи, підбадьорюйте його, поясніть, якщо дитина щось не зрозумів або призабув, але не робіть роботу за нього.

 З часом досить буде тільки бути присутнім при виконанні уроків і перевіряти правильність виконання завдань.

 Чимале хвилювання відчуває першокласник, коли в школі йому починають ставити оцінки. Приємно, коли отримуєш «п'ятірку». Важливо обговорити з дитиною, що не потрібно хвалитися своїми оцінками і спілкуватися тільки з тими, хто добре вчиться. Оцінка є лише нагородою за сумлінну роботу.

 Якщо оцінки на перших порах не такі високі, як хотілося б, треба з'ясувати, у чому причина такого становища справ. Часто причинами перших невдач дитини є повільність, неакуратність і неуважність. Позаймайтеся з сином чи донькою вдома і побачите, що дуже скоро прискориться темп діяльності, посилиться концентрація уваги, покращиться почерк. Похваліть дитини за старання, змусьте його повірити у власні сили.

 У випадку, коли дитина тривалий час зазнає труднощі та рекомендації вчителі не допомагають, зверніться за порадою в психологічну консультацію .

 А тепер обговоримо, як сформувати в дитини звичку виконувати домашню роботу.

 Сідати за уроки найкраще через годину-півтори після повернення зі школи. Дитина повинна встигнути відпочити від занять. Дітям, учням з другої зміни, рекомендується робити домашні завдання вранці.

 Багато батьків вимагають від своєї дитини, щоб він не вставав з-за столу, поки не впорається зі усіма завданнями. Цього робити не варто. 7-річна дитина може безперервно займатися 15-20 хвилин, до кінця початкової школи - 30-40 хвилин. Час перерви - 5 хвилин. Можна, наприклад, ці 5 хвилин пограти в м'яч разом з дитиною.

 Додаткові домашні завдання давати дитині не потрібно. Досить і тих, які поставила вчителька.

 6-річні діти швидко втомлюються. Тому, якщо ваш дитина пішла в перший клас в 6 років, не проводите удома ніяких навчальних занять. Нехай дитина грає, малює, ліпить або конструює.

 Ось настав момент, коли дитина сіла за стіл і дістав зошит. Мамі чи татові першокласника в цей час потрібно бути поруч. Постежте, щоб дитина не відволікався від уроків. Батьківські зауваження теж не повинні йому заважати. Повернути увагу учня до роботи можна жестом або нагадуванням.

 Іноді потрібно нагадати, щоб дитина не писав на полях, пропускав потрібне число клітин при переході до нового прикладу.

 З часом зменшуйте ступінь контролю: досить буде посидіти поруч з дитиною тільки кілька перших хвилин, поки він приготує все для занять. За час, який дитина буде займатися, підійдіть до нього ще кілька разів: постійте поруч і знову відійдіть. Випускник початкової школи вже повинен самостійно робити уроки. Завдання батьків - перевірити.

 Низькі оцінки, поставлені за неакуратність, помарки в зошиті, - серйозне покарання для дитини. Скажіть своїй дитині, що ви засмучені і сподіваєтеся, що записи в зошиті стануть акуратніше.

 А буває, що дитина знає матеріал, але хвилюється і тому отримує погані оцінки за усні відповіді. Підбадьорте його, вселите віру у власні сили. І все вийде!

 Бувають ситуації, коли відмітка поставлена ​​помилково. Вчителька могла не зрозуміти, що хотів сказати дитина. Звичайно, це неприємно, але обговорювати подібні випадки не потрібно.

 "Двійки" - це ще не трагедія. Але і "п'ятірками" занадто захоплюватися не потрібно. Дитина відвідує школу не рада відмінних оцінок, а заради знань.

 Часто доводиться чути скарги про те, що дитина не любить вчитися. У дітей таке небажання зазвичай з'являється до кінця навчання у початковій школі. Заходи потрібно приймати негайно: наближається складний підлітковий період. А сформувати любов до школи у підлітка набагато важче.

 Тільки самі батьки можуть зрозуміти, чим викликане небажання вчитися. Можливо, у дитини напружені відносини з вчителькою. А можливо, провиною всьому став частий неуспіх. Школа викликає у дитини неприємні емоції. У такому разі батькам слід перестати помічати невдачі, звернути увагу на ті шкільні досягнення, які є.

 Школа у дитини не повинна асоціюватися тільки з уроками. В даний час існує безліч гуртків та секції за інтересами. Навіть якщо ваша дитина неважливо вчиться, не забороняйте йому займатися тим, чим подобається.

 Часто у дитини з'являється неприязнь до школи через труднощі у спілкуванні з ровесниками. Звичайно, неприємно, коли в класі в тебе немає друзів або тебе постійно дражнять. Але виправити становище можна. Частіше запрошуйте однокласників вашої дитини в гості. Влаштовуйте веселі спільні ігри. Це зблизить дітей, викличе у них симпатію один до одного.