Коммунальный заклад освіти "Середня загальноосвітня школа № 40" Дніпровської міської ради

 





Європейський тиждень місцевої демократії в Україні




Європейський тиждень місцевої демократії в Україні

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Європейський тиждень місцевої демократії




Виходячи з пріоритетності курсу України на європейську інтеграцію, визнаючи розвиток місцевого самоврядування в Україні однією з невід'ємних складових цього курсу, з нагоди 10-ї річниці ратифікації Україною Європейської хартії місцевого самоврядування та на підтримку ініціативи Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи

п о с т а н о в л я ю:



1. Започаткувати проведення в Україні Європейського тижня місцевої демократії щороку в тиждень, що включає 15 жовтня - дату відкриття для підписання Європейської хартії місцевого самоврядування в 1985 році.

2. Рекомендувати органам місцевого самоврядування проводити щороку під час Європейського тижня місцевої демократії заходи, спрямовані на ознайомлення населення, передусім молоді, з діяльністю сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, районних та обласних рад, зокрема дні відкритих дверей, відкриті засідання рад, громадські слухання з важливих питань місцевого значення тощо.

3. Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України забезпечувати надання необхідної методичної допомоги органам місцевого самоврядування щодо організації та проведення заходів Європейського тижня місцевої демократії.

4. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади всебічно сприяти органам місцевого самоврядування та їх асоціаціям, громадським організаціям у щорічному проведенні в Україні Європейського тижня місцевої демократії.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 27 вересня 2007 року

N 922/2007





Що таке Європейський тиждень місцевої демократії?

«Європейський тиждень місцевої демократії» (далі ЄТМД) є новим щорічним європейським заходом, який одночасно проводиться на національному та місцевому рівнях органами місцевої влади всіх держав-членів ради Європи.



Основними цілями проведення ЄТМД є:

по-перше, сприяння роботі місцевих представницьких органів влади та територіальних громад;

по-друге, підвищення обізнаності громадян щодо органів місцевої влади їх територіальних громад та заохотити їх до демократичної участі на місцевому рівні.

Європейський тиждень місцевої демократії надає можливість досягти вищезазначених цілей за допомогою зміцнення відносин та покращення спілкування між всіма громадянами, місцевими лідерами та місцевими обраними представниками.



У межах ЄТМД місцеві обрані представники та лідери мають можливість:
поінформувати громадян щодо діяльності та повноважень місцевих органів влади;
встановити безпосередній контакт на налагодити спілкування з громадянами, що сприятиме підвищенню рівня їх довіри до місцевих обраних представників та лідерів;
сприяти роботі територіальних громад та місцевих обраних представників;
наблизити органи місцевої влади до громадян;
вислухати громадян та обговорити з ними нагальні проблеми територіальних громад, що сприятиме кращому розумінню їх потреб та наданню якісних адміністративних послуг населенню;
висловити ідею взаємної відповідальності за розвиток територіальної громади;
поінформувати громадян щодо широкого спектру можливостей участі в демократичному житті громади та особистого внеску в її розвиток;
заохотити до участі всіх громадян територіальної громади;
активізувати життя територіальної громади в цілому.



Під час проведення ЄТМД громадяни матимуть можливість:
з’ясувати обсяг повноважень, функції та механізм функціонування місцевих демократичних інститутів;
познайомитись з місцевими обраними представниками та їх обов’язками;
задати місцевим обраним представникам та лідерам питання щодо різних аспектів життя громади;
бути почутими та висловити свої думки щодо політичних, економічних, соціальних та інших аспектів життя громади, що їх хвилюють;
з’ясувати щодо можливостей участі в демократичному житті та процесі прийняття рішень на місцевому рівні;
залучитися до життя територіальної громади.



Проведення Європейського тижня місцевої демократії надасть Раді Європи можливість:
сприяти розвитку місцевої демократії як основи розбудови демократичного суспільства;
посилити сприйняття громадянами місцевої демократії як спільної європейської цінності;
поінформувати громадськість щодо ролі Ради Європи в сфері розвитку місцевої демократії.



Рада Європи

Заснована 5 травня 1949 року 10 державами – Бельгією, Данією, Ірландією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Сполученим Королівством, Францією та Швецією, до яких пізніше приєднались Греція та Туреччина (у серпні 1949 року).

Рада Європи є міжурядовою політичною організацією, що:
об’єднує у своєму складі 47 європейських демократичних держав, у тому числі 21 державу Центральної та Східної Європи;
відрізняється від Європейського Союзу, який об’єднує 27 держав-членів;
має за постійну штаб-квартиру – Палац Європи – в Страсбурзі (Франція).

Цілі:
захист прав людини та плюралістичної демократії;
сприяння усвідомленню та розвитку європейської культурної самобутності;
пошук спільних рішень соціальних проблем (національні меншини, ксенофобія, нетерпимість, захист довкілля, біоетика, СНІД, наркоманія і т. і.)
розвиток політичного партнерства з новими демократичними державами Європи;
допомога державам Центральної та Східної Європи в здійсненні політичних, законодавчих та конституційних реформ.

47 держав-учасниць Ради Європи: Австрія, Азербайджан, Албанія, Андорра, Бельгія, Болгарія, Боснія-Герцеговина, Великобританія, Вірменія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, «колишня югославська республіка Македонія», Ліхтенштейн, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія (з 1996 р.), Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна (з 09. 11. 1995 р.), Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Чорногорія, Швейцарія, Швеція.

Білорусь подала заявку на вступ до Ради Європи, однак її розгляд наразі призупинено через проблеми із дотриманням прав людини та порушенням демократичних принципів в цій країні.

Статус спостерігача при Раді Європи мають 5 держав: Ватикан, Канада, Мексика, США, Японія.

Рада Європи має три робочих органи:

Комітет міністрів – виконавчо-розпорядчий орган, який проводить засідання в Страсбурзі і до складу якого входять міністри закордонних справ 47 держав-членів або їх постійні представники, що засідають у Страсбурзі;

Парламентську асамблею (ПАРЄ) – дорадчий представницький орган, який складається з 636 членів (318 представників та 318 заступників), що представляють 47 національних парламентів. На сьогодні Президентом асамблеї є пан Тері Девіс (Велика Британія).

Конгрес місцевих та регіональних влад Європи – консультативний орган, який представляє місцеві та регіональні влади. Конгрес складається з двох палат: одна з них представляє інтереси місцевих властей (Палата місцевих влад), друга – регіональних (Палата регіонів).



Чинний політичний мандат Ради Європи визначений на третьому саміті глав держав і урядів держав-членів, що відбувся у Варшаві (Польща) в травні 2005 р.



Офіційними мовами Ради Європи є англійська та французька. Німецька, італійська та російська є робочими мовами. Документи Ради Європи публікуються також й іншими європейськими мовами.



Бюджет Ради Європи на 2010 р. становить 218 млн. євро., у тому числі 211 млн. – внески держав-членів.
Україна в Раді Європи

14 липня 1992 року Україна подала заявку на вступ до Ради Європи. Резолюцією (92) 29 від 23 вересня 1992 року Комітет Міністрів Ради Європи доручив Парламентській Асамблеї підготувати відповідно до положень Статутної Резолюції (51) ЗО А свою Рекомендацію з цього приводу.

16 вересня 1992 року Верховній Раді України було надано статус "спеціального гостя" в Парламентській Асамблеї Ради Європи.

Навесні та влітку 1994 року було проведено парламентські та президентські вибори. Після першого раунду парламентських виборів спостерігачі від Парламентської Асамблеї дійшли висновку, що "виборчий процес відбувся належним чином, а вибори були вільними та відкритими, незважаючи на явно недосконалий закон про вибори".

Протягом 1994 року після окремих, але узгоджених між собою візитів, що були здійснені на прохання Парламентської Асамблеї, два авторитетних юристи констатували "надзвичайний прогрес" у процесі приведення положень Конституції та основного законодавства України у відповідність до принципів Ради Європи (зокрема, до принципів Європейської Конвенції з прав людини). Вони дійшли висновку, що надалі необхідні більш глибокі реформи, але ці реформи можуть бути здійснені "після вступу". 6 квітня 1995 року Бюро Парламентської Асамблеї оприлюднило доповідь про результати візиту, яка стала основою для візиту трьох Доповідачів Парламентської Асамблеї в Україну (до Києва та Криму) 10-14 квітня 1995 року.

26 вересня 2005 р. ПАРЄ прийняла висновок № 190 (1995) "Щодо вступу України до Ради Європи", в якому рекомендувала Комітету Міністрів запросити Україну стати членом Ради Європи та надати їй дванадцять місць у Парламентській Асамблеї.

19 жовтня 1995 р. Комітет Міністрів ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом Ради Європи.

9 листопада 2005 р. відбулася урочиста церемонія вступу України до Ради Європи – в Страсбурзі на площі перед Палацом Європи було піднято Державний прапор України.

Участь представників України у роботі Ради Європи сприяє здійсненню політики європейської інтеграції України, вдосконаленню національного законодавства і розвитку демократії та є важливим чинником підвищення іміджу України на міжнародній арені.